новини

1 Dislike0
2 Dislike0
1 Dislike0
6 Dislike0
2 Dislike0
2 Dislike0
14 лютого - День Святого Валентина – день, коли люди відкрито говорять про найпрекрасніше у світі почуття – про кохання. У СЗШ №3 в цей холодний лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. Протягом дня на учнів та вчителів школи чекали сюрпризи. Зайшовши до школи, учні отримали половинку серця…щоб знайти другу… можливо це справді доля. Учні та вчителі брали участь у акції «Дерево Любов» - даруючи частинку свого тепла (червоне сердечко) іншим. Кожен учасник акції оримав атласну стрічку, яку міг пов’язати рідній, близькій або коханій людині. Біля Дерева Любові відбувся фотосет. З 13-15 лютого в школі функціонувала «Пошта святого Валентина». З давен давен люди виявляли особливе захоплення червоним кольором. В багатьох мовах одне й теж слово означає колір і взагалі все гарне, прекрасне: «красне сонечко», «дівчина краса». Саме тому день 14 лютого в школі було оголошено днем ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ!!! Учні та вчителі використали у своєму одязі аксесуари та елементи червоного кольору (не порушуючи ділового стилю)

УВАГА!!    УВАГА!!!

Напередодні  новорічних свят стартує конкурс  «Найкраща Оксана»

(за повістю М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»).

Участь беруть учениці   6- А класу.

Проголосуйте за учасницю, фото якої припало вам до душі!

Красуня-Оксана,  яка набере найбільше голосів, буде нагороджена цінним подарунком!!!

Голосуємо   з     18 грудня

                                до  21 грудня  (18:00).

Результати будуть   оголошені   22 грудня

                       

«….Оксана довго ще чепурилася та вихилялася перед невеликим дзеркальцем і не могла намилуватися з себе.

— І чого це надумали люди говорити  про мене, буцімто я гарна? Брешуть люди, я й зовсім негарна!  Хіба  чорні брови та очі мої, такі гарні, що вже інших і на світі немає? Чи  гарні мої коси? Ой! Я бачу тепер, що й зовсім не гарна!

І, помалу відхиляючи від себе дзеркало, скрикнула:

— Ні, таки я гарна! Ой, яка вродлива! Диво дивне! …»

                                                                     (М. Гоголь, «Ніч  перед   Різдвом»).